Баштанський психоневрологічний інтернат

Статтею 11 Конвенції про права осіб з інвалідністю передбачено, що держава відповідно до своїх зобов’язань за міжнародним правом, зокрема міжнародним гуманітарним правом та міжнародним правом з прав людини, вживає усіх необхідних заходів для забезпечення захисту й безпеки осіб з інвалідністю у ситуаціях ризику, зокрема в збройних конфліктах, надзвичайних гуманітарних ситуаціях та під час стихійних лих. Під час дії воєнного стану, надзвичайних ситуацій облаштування на території закладу захисних споруд (сховища та протирадіаційні укриття, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття) є умовою для збереження життя людини. Проте в закладі відсутні захисні споруди (укриття) та будь-які обладнані підвальні приміщення, які мають забезпечувати можливість безпечного перебування підопічних у разі повітряної тривоги або обстрілів, що не відповідає вимогам пункту 7 розділу ХVII Державного стандарту стаціонарного догляду за особами, які втратили здатність до самообслуговування чи не набули такої 5 здатності, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 29.02.2016 № 198 (далі – Державний стандарт), абзацу другому підпункту 2 пункту 5 Критеріїв діяльності надавачів соціальних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 185, та Вимогам щодо утримання, облаштування та експлуатації об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579. У разі оголошення сигналу «Повітряна тривога» у регіоні підопічні продовжують перебувати у житлових кімнатах.

У ході відвідування закладу групою НПМ встановлено перенаселення в житлових кімнатах інтернату, що є порушенням норм житлової площі на одну особу та не відповідає вимогам ДБН В.2.2-18:2007 «Будинки і споруди. Заклади соціального захисту населення» (далі – ДБН В.2.2-18:2007). Наприклад, площа однієї з кімнат становить 16,0 м 2 , а сама кімната розрахована на проживання 4 осіб. Відтак на одну особу припадає 4,0 м 2 . Виявлене порушення не відповідає передбаченим чинним законодавством нормам площі на одну особу (8 м²).

Групою НПМ виявлено протерміновані харчові продукти, а саме понад 50 кг круп (гречаної, вівсяної, горохової) та борошна (фото 6, 7). Наявність таких продуктів свідчить про неналежний контроль за дотриманням строків їх придатності та створює ризик їх використання для приготування їжі. Використання харчових продуктів після закінчення строку придатності може призвести до погіршення їх безпечності та якості, виникнення харчових отруєнь і завдати шкоди здоров’ю підопічних.

У закладі листи лікарських призначень ведуться за застарілими формами, що є порушенням вимог наказу МОЗ України від 29.05.2013 № 435 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я, які надають амбулаторно-поліклінічну та стаціонарну допомогу населенню, незалежно від підпорядкування та форми власності».

У медичній частині ПНІ відсутні протоколи догоспітальної допомоги, форми та порядок ведення яких затверджені наказом МОЗ від 05.06.2019 № 1269 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації екстреної медичної допомоги», що ускладнює вчасне діагностування та подальшу якість надання необхідної допомоги підопічним у разі виникнення невідкладних станів.

Медичним персоналом закладу не дотримано вимог Інструкції по забезпеченню гематологічного контролю при лікуванні лепонексом (клозапіном), затвердженої наказом МОЗ України від 08.08.1995 № 147, а саме: підопічні інтернату, які тривалий час приймають лікарські засоби з діючою речовиною «клозапін», проходять гематологічний контроль лише двічі на рік.

У закладі відсутня посада лікаря-психіатра, у зв’язку з чим підопічні не мають можливості отримувати психіатричну допомогу за місцем проживання. Для проведення консультацій лікаря-психіатра, у тому числі з метою коригування медикаментозної терапії, підопічних необхідно транспортувати до закладів охорони здоров’я районного або обласного рівня, що ускладнює своєчасне надання спеціалізованої психіатричної допомоги та може негативно впливати на безперервність лікування підопічних.

У ході відвідування закладу групою НПМ встановлено перенаселення в житлових кімнатах інтернату, що є порушенням норм житлової площі на одну особу та не відповідає вимогам ДБН В.2.2-18:2007 «Будинки і споруди. Заклади соціального захисту населення». Площа однієї з кімнат становить 16,0 м 2 , а сама кімната розрахована на проживання 4 осіб. Відтак на одну особу припадає 4,0 м 2 . Виявлене порушення не відповідає передбаченим чинним законодавством нормам площі на одну особу (8 м²).

У порушення Мінімальних норм забезпечення предметами, матеріалами та інвентарем громадян похилого віку, інвалідів та дітей-інвалідів в інтернатних установах та територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг) системи соціального захисту населення, затверджених Міністерством соціальної політики України від 19.08.2015 № 857, у кімнатах встановлено недостатню кількість твердого інвентарю, зокрема шаф, приліжкових тумб та стільців.

В окремих кімнатах шафи розміщені таким чином, що через безпосереднє розташування ліжок перед ними дверцята шаф неможливо відкрити, що унеможливлює користування шафами підопічними.

Відповідно до протоколів дослідження питної води від 20.02.2025 № 22 та від 20.02.2025 № 23 вода, відібрана з водопроводу та свердловини № 2059 на території ПНІ, не відповідає вимогам ДСанПіН 2.2.4-171-10 «Гігієнічні вимоги до води питної, призначеної для споживання людиною», затверджених наказом МОЗ України від 12.05.2010 № 400, та наказу МОЗ України від 22.04.2022 № 683 «Про затвердження Державних санітарних норм і правил «Показники безпечності та окремі показники якості питної води в умовах воєнного стану та надзвичайних ситуаціях іншого характеру» за показниками загальної жорсткості, вмісту хлоридів та сульфатів. Виявлені порушення свідчать про недотримання вимог санітарного законодавства та можуть негативно впливати на забезпечення підопічних закладу безпечною питною водою.

У порушення пункту 2 частини першої статті 49 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» у холодильнику харчоблоку встановлено порушення правил товарного сусідства та умов зберігання харчових продуктів, що створює ризик їх перехресного забруднення. Зокрема, куряча печінка зберігалася разом із цибулею, молоком та кисломолочним сиром. Крім того, молоко зберігалося у негерметичній тарі, внаслідок чого відбувалося його витікання на підлогу, що свідчить про недотримання належних умов зберігання харчових продуктів.

Виявлено протерміновані харчові продукти, а саме понад 50 кг круп (гречаної, вівсяної, горохової) та борошна. Наявність таких продуктів свідчить про неналежний контроль за дотриманням строків їх придатності та створює ризик їх використання для приготування їжі. Використання харчових продуктів після закінчення строку придатності може призвести до погіршення їх безпечності та якості, виникнення харчових отруєнь і завдати шкоди здоров’ю підопічних.

Встановлено наявність тарганів у харчоблоці закладу. Не забезпечується результативна боротьба із шкідниками, що створює безпосередній ризик забруднення харчових продуктів та загрозу здоров’ю підопічних.

У порушення пункту 2 частини першої статті 49 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» у морозильній камері складського приміщення м’ясо після відкриття упаковки зберігалося у поліетиленових пакетах без зазначення строку, до якого його необхідно використати, що унеможливлює належний контроль за строками зберігання продукції та створює ризик її використання після закінчення допустимого строку зберігання.

У порушення частини другої статті 45 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» під час відвідування встановлено недотримання температурного режиму зберігання харчових продуктів. Згідно із записами в журналі обліку температурного режиму холодильного обладнання, у період з 03.08.2025 по 18.08.2025 температура в холодильнику становила від +4 °С до +5 °С. Водночас фактична температура в холодильнику на момент відвідування, відповідно до показників термометра, який знаходився у холодильнику, становила +10 °С. У зазначеному холодильнику зберігалося 5 коробок маргарину вершкового, строк придатності якого залежить від температури зберігання. Недотримання встановленого температурного режиму може призвести до скорочення строку придатності та погіршення показників безпечності і якості харчового продукту. Крім того, у коридорі складського приміщення на підлозі при температурі повітря 28 °С зберігалося 39 коробок молока масою по 13,5 кг кожна. Відповідно до записів, здійснених працівником складу, зазначене молоко було прийнято 12.08.2026 та станом на день відвідування (18.08.2026) продовжувало зберігатися у вказаних умовах. Водночас на упаковці молока виробником визначено, що температура його зберігання не повинна перевищувати 25 °С. Також при температурі 28 °С зберігалася суміш для приготування компотів, хоча відповідно до вимог виробника вона повинна зберігатися при температурі не вище 25 °С. Таким чином, встановлені факти свідчать про неналежну організацію та фактичну відсутність належного контролю за дотриманням умов і температурного режиму зберігання харчових продуктів. Виявлені порушення мають системний характер та створюють безпосередній ризик псування харчових продуктів, втрати ними показників безпечності та якості, а також їх подальшого використання для харчування підопічних.

Не всі приміщення ПНІ у повній мірі пристосовані до потреб осіб з інвалідністю та підопічних, які належать до маломобільних груп населення, що не відповідає вимогам ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд»: у деяких кімнатах наявні необладнані пороги, що створюють перешкоди у пересуванні маломобільним підопічним.

Не всі приміщення ПНІ у повній мірі пристосовані до потреб осіб з інвалідністю та підопічних, які належать до маломобільних груп населення, що не відповідає вимогам ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд»: окремі пандуси не обладнані поручнями, що унеможливлює їх безпечне використання особами, які користуються кріслами колісними.

Встановлено, що окремі ліжка в житлових кімнатах розташовані впритул одне до одного, що порушує право підопічних на приватність.

Встановлено, що у туалетній кімнаті ПНІ санітарні прилади розміщені в один ряд без перегородок та дверей, що не забезпечує належних умов для дотримання приватності підопічних під час здійснення санітарно-гігієнічних процедур.

Хоча в інтернаті і створено комісію для використання та обліку особистих коштів підопічних відповідно до Порядку використання сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та/або державних соціальних допомог, нарахованих відповідно до законодавства дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, недієздатним особам та особам, цивільна дієздатність яких обмежена, які є вихованцями підопічними дитячих будинків-інтернатів, психоневрологічних інтернатів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 17.08.2018 № 1173, кошти недієздатних підопічних накопичуються на банківських рахунках, оскільки працівники закладу побоюються брати на себе відповідальність за їх витрачання. Наприклад, сума коштів недієздатної підопічної, що накопичена на її банківському рахунку, досягає 254 000 грн. При цьому підопічній закуповуються лише продуктові набори на суму 200-300 грн щомісячно. Опікун не витрачає її кошти на покращення умов проживання, створення комфортного середовища тощо. Це призводить до порушення прав підопічної, потреби якої не задовольняються у повній мірі її опікуном.

Під час конфіденційного спілкування з підопічними стало відомо, що в інтернаті відсутні умови для задоволення релігійних потреб підопічних, зокрема відсутня капличка, в інтернат не навідуються священнослужителі, а підопічних не супроводжують до церкви. Вказані обставини створюють умови, за яких у підопічних відсутня можливість задовольнити свої релігійні потреби, що порушує вимоги статті 35 Конституції України.

Статтею 23 Конституції передбачено, що кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості, якщо при цьому не порушуються права і свободи інших людей, та має обов’язки перед суспільством, у якому забезпечується вільний і всебічний розвиток її особистості. У порушення пункту 7 Типового положення про психоневрологічний інтернат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 957, закладом не забезпечено денну зайнятість підопічним (заняття творчістю, дозвілля, навчання, добровільна праця тощо) з урахуванням стану здоров’я та бажання.

Відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо організації працетерапії для громадян похилого віку, осіб з інвалідністю, дітей з інвалідністю в закладах/установах системи соціального захисту населення, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 26.11.2018 № 1778, працетерапія спрямована на формування, відновлення та розвиток побутових, професійних та соціальних навичок, забезпечення та підвищення рівнів самообслуговування, самооцінки, впевненості у собі, активності та якості життя підопічних. У порушення вимог Методичних рекомендацій, працетерапія в закладі спрямована на полегшення роботи персоналу та зводиться лише до виконання підопічними роботи двірника та прибиральниці. Будь-які інші заняття, які були б націлені на реабілітацію підопічних, відсутні. Інструктор з трудової адаптації у порушення Методичних рекомендацій не проводить моніторинг процесу працетерапії, аналіз інформації про хід і вплив працетерапії, фіксацію висновків за результатами занять та інші заходи.

У закладі наявні інформаційні стенди з відомостями про порядок подання скарг та контактні дані уповноважених органів, проте підопічні не завжди мають реальну можливість скористатися своїм правом на звернення через відсутність доступу до засобів зв’язку, необхідних для подання скарг, а саме: телефонного зв’язку, конвертів та поштових марок для направлення письмових звернень, а також доступу до електронної пошти чи інших електронних засобів комунікації. Окрім цього, персонал не інформує підопічних про їх право на звернення, не допомагає у процесі подання скарги. Європейський комітет з питань запобігання катуванням у своїй доповіді за результатами відвідувань з 26 травня по 6 червня 2025 року зазначає, що внутрішня система розгляду скарг повинна забезпечувати підопічним можливість у будь-який момент ефективно подавати конфіденційні письмові внутрішні скарги. Підопічні повинні отримувати в розумні терміни письмове підтвердження кожної поданої ними внутрішньої скарги та обґрунтовані письмові відповіді на письмові скарги (відгуки про результати розгляду їхніх скарг). Крім того, слід вести належний облік кожної скарги, а адміністрації закладів повинні використовувати скарги для вдосконалення своєї діяльності.

У порушення пункту 4.14 Правил опіки і піклування, органами опіки та піклування не здійснюється контроль за діяльністю опікунів і піклувальників, зокрема шляхом планових відвідувань осіб, які перебувають під опікою.

Встановлено, що окремі опікуни неналежним чином виконують обов’язки щодо підопічних, що залишається поза належним реагуванням органів опіки та піклування та закладу. 11 Так, за інформацією працівників інтернату, упродовж двох років опікун не відвідує підопічну К. та не підтримує з нею зв’язок. Водночас опікун отримує 25 відсотків пенсії підопічної, які відповідно до статей 67, 72 Цивільного кодексу України та підпункту 4.9 пункту 4 Правил опіки і піклування, мають використовуватися на утримання підопічної та в її інтересах. Зазначені обставини свідчать про неналежне виконання опікуном обов’язків щодо забезпечення прав та інтересів підопічної, зокрема в частині використання належних їй коштів. Згідно з пунктом 1.9 Правил опіки і піклування керівництво органами опіки та піклування та контроль за їх діяльністю здійснюють, зокрема, обласні державні адміністрації. Водночас у період дії воєнного стану обласні державні адміністрації набули статусу відповідних обласних військових адміністрацій, які здійснюють відповідні повноваження. З огляду на викладене, вбачаються підстави для перевірки обласною військовою адміністрацією діяльності відповідного органу опіки та піклування щодо здійснення контролю за виконанням опікуном своїх обов’язків, належного використання коштів підопічної та своєчасного вжиття заходів для захисту її прав та інтересів.

У порушення розділу III Державного стандарту, закладом не здійснюється визначення ступеня індивідуальних потреб підопічних.

У порушення пункту 4 розділу IV Державного стандарту, індивідуальні плани надання соціальних послуг складаються формально, оскільки не ґрунтуються на визначенні ступеня індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги. Окрім того, відповідно до пункту 3.1 Розділу III Положення про Баштанський психоневрологічний інтернат, одним із основних завдань інтернату є надання підопічним послуги соціальної реабілітації. Водночас до індивідуальних планів надання соціальних послуг не включено заходів, що становлять зміст соціальної послуги соціальної реабілітації, що не відповідає вимогам Державного стандарту соціальної реабілітації осіб з інтелектуальними та психічними розладами, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 17.12.2018 № 1901.

Статтею 11 Конвенції про права осіб з інвалідністю передбачено, що держава відповідно до своїх зобов’язань за міжнародним правом, зокрема міжнародним гуманітарним правом та міжнародним правом з прав людини, вживає усіх необхідних заходів для забезпечення захисту й безпеки осіб з інвалідністю у ситуаціях ризику, зокрема в збройних конфліктах, надзвичайних гуманітарних ситуаціях та під час стихійних лих.

Статтею 11 Конвенції про права осіб з інвалідністю передбачено, що держава відповідно до своїх зобов’язань за міжнародним правом, зокрема міжнародним гуманітарним правом та міжнародним правом з прав людини, вживає усіх необхідних заходів для забезпечення захисту й безпеки осіб з інвалідністю у ситуаціях ризику, зокрема в збройних конфліктах, надзвичайних гуманітарних ситуаціях та під час стихійних лих. Під час дії воєнного стану, надзвичайних ситуацій облаштування на території закладу захисних споруд (сховища та протирадіаційні укриття, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття) є умовою для збереження життя людини. Проте в закладі відсутні захисні споруди (укриття) та будь-які обладнані підвальні приміщення, які мають забезпечувати можливість безпечного перебування підопічних у разі повітряної тривоги або обстрілів, що не відповідає вимогам пункту 7 розділу ХVII Державного стандарту стаціонарного догляду за особами, які втратили здатність до самообслуговування чи не набули такої здатності, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 29.02.2016 № 198 (далі – Державний стандарт), абзацу другому підпункту 2 пункту 5 Критеріїв діяльності надавачів соціальних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 185, та Вимогам щодо утримання, облаштування та експлуатації об'єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579. У разі оголошення сигналу «Повітряна тривога» у регіоні підопічні продовжують перебувати у житлових кімнатах.

Рекомендація надана Миколаївській ОВА

Рекомендація надана Миколаївській ОВА.

Рекомендація надана Кіровоградській ОВА.