Комунальна установа “Тетерівський дитячий будинок-інтернат” Житомирської обласної ради

Підвальне приміщення житлового корпусу протягом багатьох років зазнає підтоплення у зв’язку з високим рівнем підводних вод, що призводить до руйнування залізобетонного перекриття і фундаменту, а також утворення цвілі та плісняви на стінах житлових кімнат інтернату.

Статтею 11 Конвенції про права осіб з інвалідністю передбачено, що держава відповідно до своїх зобов’язань за міжнародним правом, зокрема міжнародним гуманітарним правом та міжнародним правом з прав людини, вживає усіх необхідних заходів для забезпечення захисту й безпеки осіб з інвалідністю у ситуаціях ризику, зокрема в збройних конфліктах, надзвичайних гуманітарних ситуаціях та під час стихійних лих. Під час дії воєнного стану, надзвичайних ситуацій облаштування на території закладу захисних споруд (сховища та протирадіаційні укриття, споруди подвійного призначення та найпростіші укриття) є умовою для збереження життя людини. Проте в закладі відсутні захисні споруди (укриття) та будь-які обладнані підвальні приміщення, які мають забезпечувати можливість безпечного перебування підопічних у разі повітряної тривоги або обстрілів, що не відповідає вимогам пункту 7 розділу ХVII Державного стандарту стаціонарного догляду за особами, які втратили здатність до самообслуговування чи не набули такої здатності, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 29.02.2016 № 198, абзацу другому підпункту 2 пункту 5 Критеріїв діяльності надавачів соціальних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 185, та Вимогам щодо утримання, облаштування та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579. У разі оголошення сигналу «Повітряна тривога» у регіоні підопічні продовжують перебувати у житлових кімнатах. У закладі наявне підвальне приміщення, проте воно не може використовуватися як захисна споруда у зв’язку з відсутністю належних умов для перебування людей, а саме: затоплені приміщення, необроблені стіни та відсутність належного ремонту і облаштування (фото 7, 8).

Адміністрацією закладу повідомлено групу НПМ про необхідність проведення ремонтних робіт харчоблоку інтернату та їдальні, який не проводився з 1998 року. Окрім того, кухонне обладнання потребує заміни, адже систематично виходить з ладу, що призводить до затримок у приготуванні та видачі їжі підопічним.

Пунктом 6.2.3.4 Державних будівельних норм України В.2.2-18:2007 «Будинки і споруди. Заклади соціального захисту населення» (далі – ДБН В.2.2-18:2007) передбачено, що приміщення їдальні облаштовуються умивальниками у кількості 1 умивальник на 20 місць, але не менше двох. Проте у закладі відсутні умивальники при вході у їдальню.

Відповідно до розпорядку дня вечеря підопічних відбувається о 18:30, що порушує вимоги пункту 6 Типового положення про психоневрологічний інтернат, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.12.2016 № 957 (далі – Типове положення), яким передбачено, що останнє приймання їжі підопічними здійснюється за дві години до сну.

У ході відвідування закладу групою НПМ встановлено перенаселення в окремих кімнатах підопічних, що є порушенням норм житлової площі на особу та не відповідає вимогам ДБН В.2.2-18:2007. Наприклад, площа однієї з кімнат становить 21,4 м2, а сама кімната розрахована на проживання 5 осіб. Відтак на одну особу припадає 4,3 м2 . Зазначене створює умови, за яких порушуються передбачені чинним законодавством норми площі на особу (8м2).

Окрім зазначеного, не всі підопічні забезпечені в повній мірі твердим інвентарем відповідно до розділу VI Мінімальних норм забезпечення предметами, матеріалами та інвентарем громадян похилого віку, осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю в інтернатних установах та територіальних центрах соціального обслуговування (надання соціальних послуг) системи соціального захисту населення, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 19.08.2015 № 857 (далі – Мінімальні норми). Так, у кімнатах не в достатній кількості є приліжкові тумбочки, стільці, шафи, столи (фото 9). Також у порушення пункту 3.6 Мінімальних норм в туалетних кімнатах відсутні насадки на унітазах (фото 10).

. Групою НПМ виявлено, що журнали температурного режиму холодильного устаткування складу ведуться формально, чим порушуються вимоги пункту 2 частини 1 статті 41 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» та призводить до підвищеного ризику харчових отруєнь підопічних. Зокрема, дата останнього внесення інформації в журнал температурного режиму холодильного устаткування молочної продукції - 09.05 (фото 11). Окрім того, фактична температура у холодильнику на момент відвідування, відповідно до показників термометра, становила +8,1°C, що перевищує максимально допустиму температуру зберігання молочної продукції (+6 °C), що передбачена Вимогами до безпечності та якості молока і молочних продуктів до безпечності та якості молока і молочних продуктів, затвердженими наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 12.03.2019 № 118.

Також під час відвідування виявлено продукти, термін придатності яких закінчився, зокрема значну кількість напою «Галка» та какао (фото 12), що є загрозливим фактором до харчового отруєння підопічних та порушує вимоги Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів». Окрім того, складські приміщення перебувають у незадовільному санітарному стані, наявний бруд та захаращення приміщення (фото 13) .

Групою НПМ встановлено факт зберігання на складі закладу харчових продуктів, які не відображені у відповідних облікових документах, а саме консервовані овочі: помідори, мариновані гриби, кабачкова ікра тощо (фото 14). З усних пояснень персоналу стало відомо, що зазначені товари придбані для власного використання працівників кухні. Однак склад закладу не є місцем для зберігання особистих продуктів, а виявлені факти викликають обґрунтовану підозру щодо можливого викрадення цих продуктів, передбачених для підопічних.

Підопічні закладу харчуються з металевого посуду. Попри те, що використання залізного посуду не суперечить санітарним нормам, зазначене не відповідає соціально прийнятним стандартам організації побуту та може свідчити про орієнтацію на зручність персоналу замість забезпечення належних умов для підопічних. Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню у пункті 35 Восьмої Загальної доповіді [CPT/Inf (98) 12] зазначає, що слід надавати підопічним можливість використовувати елементи звичайного «нелікарняного» життя – наприклад, користуватися відповідним посудом, що є невід’ємною частиною програми психосоціальної реабілітації.

У підопічних відсутня можливість зберігання власних продуктів харчування в умовах, що унеможливлюють псування продуктів або їх викрадення. Відповідно підопічні змушені зберігати власні продукти на складі без дотримання температурного режиму.

У туалетних приміщеннях закладу відсутні рушники для витирання рук та мило, що може створювати ризики поширення інфекційних захворювань. Крім того, відсутність належних засобів для догляду за особистою гігієною обмежує можливості підопічних у формуванні та закріпленні навичок самообслуговування.

У поточному році більшість підопічних інтернату були направлені на стаціонарне лікування до обласної психіатричної лікарні без наявності вагомих медичних показань. Зазначені дії суперечить вимогам статті 13 Закону України «Про психіатричну допомогу». Окрім цього, така практика створює додаткове навантаження на систему спеціалізованої психіатричної допомоги, що негативно позначається на її ефективності та доступності для осіб, які дійсно потребують стаціонарного лікування.

Під час аналізу медичної документації підопічних виявлено, що 15 особам встановлено діагноз «нічний енурез», проте не направлено до лікаря-уролога для проведення спеціалізованого обстеження та визначення причин розладу. Така практика свідчить про формальний підхід до лікування та може призвести до хронізації запальних процесів у сечостатевій системі та підвищення ризику розвитку ускладнень, що потребують більш тривалого та інтенсивного лікування.

Незважаючи на наявність у закладі періодичних випадків отримання підопічними тілесних ушкоджень, медичними працівниками не складається довідка про фіксацію тілесних ушкоджень (форма первинної облікової документації № 511/о) відповідно до вимог наказу МОЗ від 02.02.2024 № 186 «Про затвердження форм первинної облікової документації та Інструкцій щодо їх заповнення, що використовуються у закладах охорони здоров’я незалежно від форми власності та підпорядкування».

У медичній частині закладу виявлено відсутність окремих лікарських засобів, необхідних для надання екстреної медичної допомоги, а також відсутні протоколи догоспітальної допомоги, форми та порядок ведення яких затверджені наказом МОЗ від 05.06.2019 № 1269 «Про затвердження та впровадження медико-технологічних документів зі стандартизації екстреної медичної допомоги», що ускладнює вчасне діагностування та подальшу якість надання необхідної допомоги підопічним у разі виникнення невідкладних станів.

В окремих кімнатах закладу ліжка розташовані майже впритул одне до одного, що не забезпечує підопічним належного особистого простору та порушує їхнє право на приватність (фото 15).

У санвузлах відсутні двері (фото 16). Відсутність належного захисту приватного простору в такому приміщенні порушує конфіденційність і створює умови для стороннього спостереження, що негативно впливає на психологічний комфорт і гідність осіб, які користуються цією кімнатою.

Під час аналізу організації роботи закладу встановлено відсутність належного доступу підопічних до правничої допомоги, що порушує вимоги статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», а також статті 25 Закону України «Про психіатричну допомогу». Причиною такої ситуації є неналагоджена співпраця інтернату з місцевим центром з надання безоплатної вторинної правничої допомоги, що може призводити до порушення права підопічних на отримання професійної юридичної підтримки, гарантованого чинним законодавством. Відсутність системної юридичної підтримки ускладнює доступ підопічних до необхідної інформації та консультацій, що негативно впливає на вирішення їхніх правових питань і обмежує можливості для належного захисту прав та свобод.

У порушення пункту 4.11 Правил опіки і піклування, затверджених наказом Державного комітету України у справах сім'ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров’я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26.05.1999 № 34/166/131/88, опікун (заклад) не подає щорічні звіти до органів опіки та піклування про свою діяльність за минулий рік щодо захисту прав та інтересів підопічних, які перебувають під опікою закладу, у тому числі щодо збереження належного їм майна та житла. Відсутність звітності фактично позбавляє органи опіки та піклування можливості здійснювати належний контроль за виконанням опікунських обов’язків та унеможливлює своєчасне реагування на можливі порушення прав підопічних.

Всупереч вимогам Порядку використання сум пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та/або державних соціальних допомог, нарахованих відповідно до законодавства дітям-сиротам, дітям, позбавленим батьківського піклування, недієздатним особам та особам з обмеженою цивільною дієздатністю, які є вихованцями та підопічними дитячих будинків-інтернатів і психоневрологічних інтернатів, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 17.08.2018 № 1173 (далі – Порядок використання сум пенсій), у закладі відсутній належний облік грошових коштів підопічних, які перебувають під опікою закладу. Фактично пенсійні виплати передаються підопічним готівкою «на руки» та витрачаються ними самостійно без належної допомоги і контролю. Така практика суперечить встановленим вимогам законодавства, які передбачають ведення обліку, цільове використання коштів на основі звернення підопічних та забезпечення прозорості фінансових операцій. Окрім того, адміністрація закладу не володіє інформацією щодо розміру нарахованих пенсій та соціальної допомоги, залишків на рахунках тощо.

Організація заходів з працетерапії у закладі здійснюється всупереч Методичним рекомендаціям щодо організації працетерапії для громадян похилого віку, осіб з інвалідністю та дітей з інвалідністю у закладах/установах системи соціального захисту населення, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 26.11.2018 № 1778, без належного моніторингу та контролю за їх проведенням. У закладі відсутні документи, які б підтверджували наявність системного підходу до планування працетерапевтичних заходів, оцінки їх ефективності та контролю за результатами. Крім того, не забезпечено належної взаємодії між медичними працівниками та інструктором з працетерапії. Зокрема, лікарем не надається інформація з індивідуальних програм реабілітації підопічних щодо можливості їх залучення до певних видів робіт, допустимого фізичного навантаження та тривалості участі у таких заходах з урахуванням стану здоров’я підопічних. Підопічних залучають до виконання різних видів робіт, зокрема копання ґрунту, догляду за земельною ділянкою та прибирання території. Водночас така діяльність фактично має характер фізичної праці, оскільки у ній не простежується терапевтичний компонент, який є обов’язковою складовою працетерапії. Не визначаються мета конкретного заходу, очікувані результати, а також вплив такої діяльності на психоемоційний стан, рівень соціальної адаптації чи розвиток навичок підопічних. Заходи з працетерапії повинні спрямовуватися на досягнення чітко визначеної терапевтичної мети, зокрема розвиток навичок самообслуговування, формування соціальної компетентності, зниження рівня тривожності чи агресивності, покращення когнітивних функцій тощо. Відсутність такого підходу свідчить про формальний характер організації працетерапії та призводить до підміни реабілітаційних заходів залученням підопічних до фізичної праці без належного терапевтичного ефекту. Окрім того, у закладі наявні підопічні, які систематично залучаються до виконання робіт поза межами заходів з працетерапії, однак з ними не укладено трудові або цивільно-правові договори, також вони не отримують винагороду за свою працю. Вказане позбавляє їх соціальних та економічних гарантій при здійснені трудової діяльності, таких як страхування від нещасних випадків, компенсації при травмах тощо. У звіті за результатами візиту в Україну з 2 по 11 квітня 2019 року (CPT/Snf (2020)1 КЗК наголошував на необхідності винагородження підопічних за будь-яку працю.

У порушення пункту 4 розділу III Державного стандарту стаціонарного догляду за особами, які втратили здатність до самообслуговування чи не набули такої здатності, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 29.02.2016 № 198 (далі – Державний стандарт), закладом не проводиться перегляд визначення ступеня індивідуальних потреб отримувачів соціальної послуги.

Окрім того, у закладі наявні підопічні, які систематично залучаються до виконання робіт поза межами заходів з працетерапії, однак з ними не укладено трудові або цивільно-правові договори, також вони не отримують винагороду за свою працю. Вказане позбавляє їх соціальних та економічних гарантій при здійснені трудової діяльності, таких як страхування від нещасних випадків, компенсації при травмах тощо. У звіті за результатами візиту в Україну з 2 по 11 квітня 2019 року (CPT/Snf (2020)1 КЗК наголошував на необхідності винагородження підопічних за будь-яку працю.

У порушення пункту 3 розділу IV Державного стандарту індивідуальні плани надання соціальних послуг окремих підопічних залишаються незмінними з 2022 року.

У порушення статті 936 Цивільного кодексу України персонал зберігає оригінали документів підопічних без укладення договору зберігання (у формі заяви, розписки тощо).