Миколаївська міська медична частина філії державної установи «Центр охорони здоров’я Державної кримінально- виконавчої служби України» в Миколаївській та Одеській областях

500

1. Відповідно до 2.11 Порядку взаємодії закладів охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України із закладами охорони здоров’я з питань надання медичної допомоги особам, узятим під варту, затвердженого наказом Міністерством охорони здоров’я та Міністерством юстиції України від 10.02.2012 № 239/5/104; Інструкція форми первинної облікової документації № 511/о «Довідка про фіксацію тілесних ушкоджень» не заповнені відповідно до вимог інструкції у порушення наказу МОЗ від 02.02.2024 № 186.Відповідно до доповідей Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (далі - ЄКЗК) відсутність незалежного документування виявлених тілесних ушкоджень у ув’язнених осіб не забезпечує належне запобігання насильства щодо ув’язнених осіб та ефективне розслідування таких випадків.

Під час відвідування виявлено порушення вимог національного законодавства та недотримання міжнародних рекомендацій у сфері поводження з особами під вартою, що призводять до обмеження прав засуджених та ув’язнених осіб.Так, у порушення пункту 4 глави 1 розділу X Правил внутрішнього розпорядку слідчих ізоляторів Державної кримінально-виконавчої служби України (далі – ПВР СІЗО), затверджених наказом Міністерства юстиції України від 14.06.2019 № 1769/5 та Положення про Миколаївську міську медичну частину філії державної установи «Центр охорони здоров’я Державної кримінально-виконавчої служби України» в Миколаївській та Одеській областях, у медичній частині не організовано надання стаціонарної медичної допомоги.Відсутність стаціонарного лікування призводить до обмеження доступу засуджених і осіб, узятих під варту, до належного медичного нагляду та лікування в умовах стаціонару, що може спричинити погіршення їхнього стану здоров’я, ускладнення хронічних захворювань і підвищення ризиків, пов’язаних із здоров’ям, порушуючи їхнє право на охорону здоров’я та медичну допомогу, гарантоване статтею 49 Конституції України.Крім того, зазначена практика не відповідає пункту 38 рекомендацій Європейського комітету з питань запобігання катуванням (далі – ЄКЗК), де зазначається, що медичні служби в місцях позбавлення волі повинні бути в змозі забезпечити медичну допомогу та лікування, а також відповідну дієту, фізіотерапію, реабілітацію чи будь-який інший спеціальний догляд на такому ж рівні, який пропонується пацієнтам в цивільних медичних закладах. Повинна бути передбачена забезпеченість лікарським, допоміжним медичним і технічним персоналом, а також бути надані відповідні приміщення, обладнання і устаткування [CPT/Inf(93)12-part].

Під час конфіденційного спілкування з ув’язненими та засудженими особами надходили численні скарги щодо ненадання або неналежного надання медичної допомоги. Попри укомплектованості штату медичної частини, наявна чисельність фахівців не дає змоги належним чином охопити та обслугувати фактичну кількість утримуваних осіб. Окремої уваги заслуговує виявлений факт вибіркового підходу з боку медичного персоналу та адміністрації установи до надання медичної допомоги утриманим особам. Зазначене порушення проявляється у суб’єктивному та дискримінаційному розподілі черговості прийому лікарів, отриманні лікарських засобів і проведенні діагностичних процедур. Надання медичної допомоги нерідко залежить не від об’єктивного стану здоров’я пацієнта чи наявності гострого больового синдрому, а від особистого ставлення співробітників, лояльності засудженого до адміністрації або його формального статусу в установі. Пацієнти з важкими хронічними захворюваннями та гострими станами змушені тижнями чекати на первинний огляд чи консультацію фахівця (зокрема лікаря-терапевта, лікаря-стоматолога, фельдшерів тощо), тоді як окремі особи отримують доступ до медичних послуг позачергово.

лікарський прийом, медичні огляди, консультації та видача лікарських засобів здійснюються у присутності працівників відділу режиму та/або охорони. Залучення немедичного персоналу має систематичний характер і безпідставно обґрунтовується загальними міркуваннями забезпечення безпеки медичного персоналу, без оцінки реальних ризиків у кожному окремому випадку (фото 4). Крім того, під час огляду приміщень медичної частини та спілкування з ув’язненими та засудженими особами з’ясовано, що первинний медичний огляд новоприбулих осіб також проводиться в умовах, які не забезпечують приватності та конфіденційності, а саме – у присутності працівників установи та/або представників інших правоохоронних органів (зокрема конвою чи оперативних співробітників).

При відвідуванні встановлено порушення вимог природоохоронного законодавства та законодавства у сфері поводження з медичними відходами. Зокрема, всупереч вимогам розділів VIII та IX наказу МОЗ від 31.10.2024 № 1827 у медичній частині не облаштовано спеціально визначеного приміщення для тимчасового зберігання медичних відходів. Натомість їх зберігання здійснюється у складському приміщенні з іншими відходами, яке не призначене для цих цілей та не відповідає встановленим вимогам щодо безпечного поводження з медичними відходами (фото 7). 12. Медична частина розташована на першому поверсі будівлі установи, однак доступ до неї не відповідає вимогам Державних будівельних норм України В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд» Основні положення». Фізична недоступність об’єкта зумовлена наявністю суттєвих архітектурних бар’єрів (високих сходів, дверних порогів) та відсутністю пандусів, поручнів й інших елементів безбар’єрного середовища, які б забезпечували безпечне та безперешкодне пересування осіб з інвалідністю та маломобільних груп населення (фото 8). 13. Групою НПМ встановлено відсутність у медичній частині інформаційних стендів із відомостями про права та обов’язки пацієнтів, контактними даними органів державної влади та посадових осіб, до яких вони можуть звернутися для захисту своїх прав, а також переліку лікарських засобів, наявних у медичній частині. Зазначене обмежує можливість засуджених та ув’язнених осіб реалізовувати своє право на звернення, захист і безоплатне медичне забезпечення