Комунальне некомерційне підприємство “Обласний медичний спеціалізований центр” Житомирської обласної ради

Під час вивчення медичної документації виявлено порушення вимог Закону України «Про психіатричну допомогу» та Інструкцій щодо заповнення форм первинної облікової документації, затверджених наказом МОЗ від 15.09.2016 № 970 «Про затвердження форм первинної облікової документації та інструкцій щодо їх заповнення». При надходженні та/або лікуванні пацієнтів у медичному закладі, де потрібна усвідомлена згода на психіатричний огляд, госпіталізацію та лікування, виявлені випадки, коли відповідні бланки (форми первинної облікової документації форма № 003-9/о, № 003-10/о) залишаються не заповненими або не підписані пацієнтами (фото 5). Недотримання вимог ставить під сумнів добровільну згоду пацієнтів на отримання медичної допомоги у закладіУ пункті 41 8-ї загальної доповіді (CPT/Inf (98) 12) Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (далі – ЄКЗК) наголошено, що після надходження до закладів з надання психіатричної допомоги пацієнти повинні отримати повну, чітку та точну інформацію, включно з їхнім правом погоджуватися або не погоджуватися на госпіталізацію, а також щодо можливості згодом відкликати свою згоду.Відсутність належним чином оформленої згоди може вказувати як на формальний підхід до ведення медичної документації, так і на можливі порушення прав пацієнтів, зокрема їхнього права на отримання повної та доступної інформації про стан здоров’я, мету, методи, можливі ризики та альтернативи лікування. Крім того, це створює правові ризики для закладу та медичних працівників, оскільки унеможливлює підтвердження факту добровільного погодження пацієнта на запропоноване лікування.Зазначене порушення потребує усунення шляхом посилення контролю за веденням медичної документації, забезпечення належного інформування пацієнтів та обов’язкового документального підтвердження їхньої згоди відповідно до встановлених нормативних вимог.

У закладі наявний кадровий дефіцит психологів та інших фахівців з немедичною освітою, що призводить до надмірного навантаження на наявний персонал та унеможливлює забезпечення належного обсягу психологічної допомоги пацієнтам відповідно до їхніх індивідуальних потреб. За таких умов обмежується можливість своєчасного проведення психологічної діагностики, здійснення корекційної та реабілітаційної роботи, а також повноцінної участі психологів у реалізації мультидисциплінарного підходу до лікування та супроводу осіб з психічними розладами, що негативно впливає на якість надання психіатричної допомоги, ефективність лікувально-реабілітаційних заходів і дотримання прав пацієнтів на отримання комплексної медичної та психологічної допомоги відповідно до сучасних стандартів охорони психічного здоров’я та суперечить вимогам статті 4 Закону України «Про психіатричну допомогу».Відповідно до пункту 42 Стандартів Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (далі – Стандарти ЄКЗК) [CPT/Inf (98) 12], кадровий склад персоналу повинен бути збалансований кількісно, за професійною спеціалізацією (психіатри, лікарі загального профілю, медичні сестри, психологи, працетерапевти, соціальні працівники тощо), в плані співвідношення досвідчених фахівців і тих, хто проходить підготовку. Брак людських ресурсів часто суттєво підриває спроби, які робляться для запровадження індивідуального підходу та розроблення окремого плану лікування до кожного пацієнта. Окрім цього, така нестача, незважаючи на добрі наміри і реальні зусилля персоналу, може призвести до ситуацій, які становитимуть великий ризик для пацієнтів.

У деяких палатах відділень відсутні приліжкові тумби, стільці та шафи для зберігання речей пацієнтів, що не забезпечує додержання вимог пункту 8.3.2.7 основних положень ДБН В.2.2.-10:2022 «Заклади охорони здоров’я. Основні положення» (фото 6).У пункті 34 Стандартів ЄКЗК наголошено на важливості створення позитивного терапевтичного середовища у лікарні, що передбачає забезпечення пацієнту достатнього простору для проживання, так само як і нормального освітлення, опалення та провітрювання, а також підтримання закладу в належним чином відремонтованому стані, який відповідає гігієнічним нормам, що встановлені для лікарняних закладів. Бажано, щоб у розпорядженні пацієнтів були тумбочки біля ліжок, шафи для одягу та сантехнічне облаштування таким чином, щоб не порушувати права пацієнта на приватність під час здійснення гігієнічних процедур.

Під час відвідування відділення № 2 з’ясовано, що ліжковий фонд укомплектований застарілими металевими ліжками, які не відповідають сучасним вимогам до оснащення закладів охорони здоров’я

У окремих палатах відділень перебуває по 10 пацієнтів, а деякі палати не обладнані дверима. Відповідно до пункту 34 Стандартів ЄКЗК створення позитивного терапевтичного середовища передбачає, передовсім, забезпечення пацієнту достатнього простору для проживання.

Деякі пацієнти повідомляли, що не володіють інформацією про призначені їм лікарські засоби та методи лікування, що до них застосовуються. Зазначене порушує основні принципи інформованої згоди пацієнта, адже кожна людина має право бути поінформованою про своє лікування, ризики та переваги медичних заходів, які застосовуються до неї. Вимоги статей 39 Закону України «Основ законодавства України про охорону здоров’я» та принципу добровільності надання психіатричної допомоги, визначеного Законом України «Про психіатричну допомогу» не виконуються належним чином, оскільки пацієнти не отримують у доступній формі пояснень щодо мети, ризиків та очікуваних результатів призначеного лікування

В окремих відділеннях відсутні належні умови для забезпечення приватності пацієнтів під час користування санітарно-гігієнічними приміщеннями. Зокрема, у частині санітарних кімнат відсутні дверцята (двері) або інші конструктивні елементи, які забезпечують ізоляцію простору під час здійснення гігієнічних процедур, що не забезпечує дотримання права пацієнтів на повагу до їхньої гідності та приватного життя під час отримання медичної допомоги.Окрім того санітарно-гігієнічне обладнання (ванни, умивальники) перебуває у незадовільному технічному стані та потребує заміни.Вищезазначене не відповідає пунктам 32-36 Стандартів ЄКЗК, якими передбачено необхідність створення у закладах охорони здоров’я позитивного терапевтичного середовища, забезпечення пацієнту достатнього простору для проживання, достатнього освітлення, опалення, обладнання палат для пацієнтів та місць відпочинку, з тим, щоб надавати пацієнтам візуальну стимуляцію. Сантехнічне обладнання повинно бути розташоване таким чином, щоб пацієнт міг бути наодинці сам із собою.

Ізоляція як окремий захід, передбачений у межах застосування фізичного обмеження та/або ізоляції під час надання психіатричної допомоги, у закладі застосовувалася у поодиноких випадках на нетривалий строк із належною фіксацією кожного випадку в медичній документації.Проте поширеною є практика застосування хімічного гамування пацієнтів шляхом введення психотропних лікарських засобів. Такий підхід використовується з метою швидкого зменшення психомоторного збудження або агресивної поведінки пацієнтів. Водночас слід зауважити, що чинне національне законодавство не регламентує порядок використання хімічних засобів гамування, що не відповідає сучасним міжнародним стандартам, зокрема рекомендаціям ЄКЗК щодо створення централізованих реєстрів використання хімічних засобів обмеження.

У ході огляду приміщень харчоблоку групою НПМ виявлено, що їх матеріально-технічний та санітарний стан не відповідає встановленим вимогам.Зокрема, зафіксовано значний ступінь зношеності технологічного обладнання, що використовується для приготування їжі. Частина обладнання має ознаки тривалої експлуатації без належного оновлення та технічного обслуговування, що може впливати на безпечність і якість приготування харчових продуктів, а також створює ризики виникнення аварійних ситуацій.Окрім цього, у приміщеннях харчоблоку виявлено численні осередки ураження пліснявою на стелі, що свідчить про порушення санітарно-гігієнічного режиму, неналежну вентиляцію та можливу підвищену вологість у приміщенні. Наявність плісняви є неприпустимою в місцях приготування їжі, оскільки становить потенційну загрозу для здоров’я як персоналу, так і осіб, які отримують харчування.Загальний стан приміщень оцінюється як незадовільний: поверхні стін і стелі мають ознаки зношення та пошкоджень, що ускладнює проведення належного прибирання і дезінфекції, а також не забезпечує дотримання вимог чистоти у виробничих зонах.Зазначені недоліки суперечать вимогам Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів», відповідно до якого оператори ринку зобов’язані забезпечувати належний санітарний стан виробничих приміщень, справність обладнання та запобігання будь-якому забрудненню харчових продуктів. Також порушуються вимоги державних санітарних норм і правил для підприємств харчування та закладів охорони здоров’я щодо підтримання належного технічного стану приміщень, інженерних систем та обладнання.Таким чином, виявлені порушення свідчать про недотримання санітарно-гігієнічних та технологічних вимог до організації харчування, що може негативно впливати на безпечність харчових продуктів і потребує вжиття невідкладних заходів щодо усунення недоліків, проведення ремонту приміщень, заміни або модернізації обладнання та забезпечення належного санітарного контролю.

У ході огляду кабінету лікаря-гінеколога встановлено, що медичне обладнання, зокрема гінекологічне крісло, перебуває у застарілому технічному стані та потребує оновлення (фото 12). Конструкція крісла має ознаки тривалої експлуатації, зношеності механічних елементів та невідповідності сучасним вимогам до оснащення кабінетів акушерсько-гінекологічного профілю.Такий стан обладнання може ускладнювати проведення повноцінного гінекологічного огляду, знижувати комфорт пацієнток під час медичних процедур та створювати ризики недостатньої ергономічності й безпеки як для пацієнта, так і для медичного персоналу. Окрім цього, використання застарілого обладнання не повною мірою відповідає сучасним стандартам якості надання медичної допомоги та принципам пацієнтоорієнтованості.Відповідно до вимог чинних державних будівельних норм та стандартів оснащення закладів охорони здоров’я, медичне обладнання має бути сучасним, справним, безпечним у використанні та таким, що забезпечує належні умови для проведення діагностичних і лікувальних процедур. Використання фізично та морально застарілого обладнання суперечить принципам належної медичної практики та може негативно впливати на якість медичних послуг.Таким чином, встановлений стан гінекологічного крісла свідчить про необхідність його заміни на сучасне медичне обладнання, що відповідає діючим стандартам, а також забезпечення належного рівня комфорту, безпеки та якості надання гінекологічної допомоги пацієнткам.

Групою НПМ з’ясовано, що система пожежної сигналізації у закладі перебуває на стадії доопрацювання та налаштування і на момент відвідування не введена в повноцінну експлуатацію. Це свідчить про відсутність належним чином функціонуючої системи раннього виявлення пожежі та оповіщення людей про небезпеку.Зазначене є порушенням пункту 1.2 глави 1 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417. Згідно з цими нормами, всі системи протипожежного захисту мають бути справними і утримуватися в постійній готовності до виконання роботи. Експлуатація закладу з неналаштованою системою сигналізації та оповіщення створює загрозу життю та здоров’ю пацієнтів і персоналу через неможливість забезпечення раннього виявлення пожежі та своєчасної евакуації.

У ході відвідування виявлено, що в окремих відділеннях лікарні не забезпечено належних умов для вільного та безпечного пересування маломобільних пацієнтів, зокрема осіб із порушеннями опорно-рухового апарату .Так, у порушення пункту 34 Стандартів ЄКЗК, у паліативному відділенні відсутні поручні вздовж коридорів, необхідні для самостійного пересування пацієнтів із порушеннями ходи.Крім того, в інших відділеннях виявлено інші бар’єри архітектурної доступності, зокрема наявність високих сходів і порогів, а також відсутність пандусів, підйомників та інших технічних засобів доступності.Зазначені недоліки унеможливлюють або суттєво ускладнюють самостійне пересування маломобільних осіб, створюють додаткові ризики травмування та свідчать про недотримання принципів безбар’єрності та інклюзивності середовища у закладі охорони здоров’я.

Порушення, описані у звіті