Відділення поліції №2 (м. Кіцмань) Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області

У порушення вимог частини 4 статті 216 Кримінального процесуального кодексу України (далі – КПК України) та частини 3 статті 8 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» в окремих випадках у діяльності ВП зафіксовано недоліки щодо порядку реагування та розгляду повідомлень про можливі кримінальні правопорушення, які за інформацією заявників (потерпілих) вчинені працівниками поліції, без своєчасного та невідкладного інформування відповідного територіального управління Державного бюро розслідувань (далі – ТУ ДБР), а також відповідної реєстрації таких відомостей у Єдиному реєстрі досудових розслідувань (далі – ЄРДР). За результатами перевірки фактів, викладених у цих зверненнях, працівниками поліції кримінальні провадження не реєструвались, до відповідного ТУ ДБР інформація та повідомлення не направлялись. Такий підхід, за якого дії працівників поліції оцінюються самими працівниками поліції, не може вважатися об’єктивним та суперечить вимогам кримінального процесуального законодавства. Європейський комітет з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводженню чи покаранню (далі – Європейський комітет) наголошує, що довіра до заборони катувань та жорстокого поводження підривається, коли посадовці, відповідальні за такі дії, уникають покарання. Відсутність швидкої, ефективної реакції на повідомлення про жорстоке поводження створює умови для безкарності та ставить під загрозу правозахисні принципи, підриває основи демократичного суспільства, оскільки відповідальні за розслідування та контроль особи ризикують стати співучасниками цих порушень. Європейський комітет вважає, що навіть за відсутності формальної скарги органи влади мають бути зобов’язані за законом негайно відкривати кримінальні провадження та здійснювати їх розслідування при надходженні достовірної інформації про неналежне поводження. Для посилення відповідальності слід встановити обов’язок посадовців (поліцейських, керівництва в’язниць тощо) своєчасно повідомляти відповідні органи про такі випадки. Крім того, Європейський комітет зазначає, що дисциплінарне розслідування є додатковим засобом проти жорстокого поводження і може здійснюватися паралельно до процедури кримінального розслідування. Дисциплінарна провинність кожного відповідного службовця має бути об’єктом систематичного контролю, незалежно від того, чи правопорушення, про яке йдеться, було визнане кримінальним злочином (CPT/Inf(2004)28-part) п. 37). 2. Під час відвідування встановлено, що до ВП протягом 2026 року надходили повідомлення громадян про можливе вчинення військовослужбовцями кримінальних правопорушень. Так, протягом 2026 року до чергової частини ВП надходили повідомлення про можливе незаконне позбавлення волі (викрадення) особи військовослужбовцями Територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Водночас встановлено, що за вказаними повідомленнями, попри наявність відомостей, які могли свідчити про вчинення військовослужбовцями кримінальних правопорушень, інформація до відповідного ТУ ДБР для вирішення питання в межах визначеної законом підслідності не направлялася. Таким чином, посадовими особами ВП не забезпечено дотримання вимог та частини 3 статті 8 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» та вимог пункту 3 частини 4 статті 216 КПК України, якими визначено підслідність Державного бюро розслідувань щодо кримінальних правопорушень, учинених військовослужбовцями, та обов'язок забезпечити направлення відповідної інформації до компетентного органу досудового розслідування.

У ВП порушуються вимоги пункту 11 Мінімальних стандартних правил поводження з в’язнями (Правила Нельсона Мандели) та пункту 18.2 Європейських пенітенціарних правил (Рекомендація № R(2006) 2 Комітету Міністрів держав – членів Ради Європи). Зокрема, механізм провітрювання кімнати для затриманих розташований поза її межами та може бути активований виключно працівниками поліції ВП, без можливості самостійного користування затриманими особами. Окрім того, на момент відвідування зазначений механізм не функціонував, що унеможливлювало належне провітрювання кімнати для затриманих. У своїй Одинадцятій Загальній доповіді [CPT/Inf (2001) 16] Європейський комітет наголошує, що заходи безпеки щодо окремих категорій утримуваних осіб є допустимими, проте вони не повинні позбавляти таких осіб доступу до свіжого повітря та природного освітлення. Світло і повітря є базовими фізіологічними потребами людини, а отже – невід’ємними правами кожного, хто тримається під вартою. Відсутність доступу до сонячного світла та свіжого повітря створює умови, сприятливі для розвитку і поширення інфекційних захворювань, зокрема туберкульозу.

У порушення вимог підпункту 11 пункту 3 наказу Національної поліції України від 21.07.2017 № 747 «Про оголошення вироків судів стосовно колишніх поліцейських» встановлено, що в період з березня 2026 року по дату відвідування ВП посадовими особами ВП не забезпечено проведення щотижневих комісійних обстежень службових приміщень та транспортних засобів з метою виявлення і вилучення сторонніх предметів, які можуть бути використані затриманими особами для заподіяння собі чи іншим особам тілесних ушкоджень.

При вивченні протоколів про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, в окремих випадках, зафіксовано порушення щодо їх відповідності вимогам кримінального процесуального законодавства.Так, у порушення вимог статті 104 КПК України службові особи ВП у протоколах про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, у поодиноких випадках, не зазначають час закінчення проведення процесуальної дії та місце фактичного затримання.Зокрема зазначена інформація відсутня у протоколі про затримання П. (не зазначено час початку та час закінчення проведення процесуальної дії, а також місце складання протоколу), Д. (не зазначено час початку та час закінчення проведення процесуальної дії, а також місце фактичного затримання), П. (не зазначено час початку та час закінчення проведення процесуальної дії, а також місце фактичного затримання), Г. (не зазначено час початку та час закінчення проведення процесуальної дії) та в інших.Кримінальне процесуальне законодавство України чітко регламентує дії уповноважених службових осіб, які здійснюють затримання, а також хід і результати проведення процесуальної дії, які мають фіксуватись у протоколі.

Встановлено порушення вимог пункту 3.10 розділу V Правил пожежної безпеки в Україні, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30.12.2014 № 1417, що полягає у розміщенні вогнегасників у довільному порядку, без дотримання встановлених вимог

Під час відвідування встановлено, що до ВП протягом 2026 року надходили повідомлення громадян про можливе вчинення військовослужбовцями кримінальних правопорушень.Так, протягом 2026 року до чергової частини ВП надходили повідомлення про можливе незаконне позбавлення волі (викрадення) особи військовослужбовцями Територіального центру комплектування та соціальної підтримки.Водночас встановлено, що за вказаними повідомленнями, попри наявність відомостей, які могли свідчити про вчинення військовослужбовцями кримінальних правопорушень, інформація до відповідного ТУ ДБР для вирішення питання в межах визначеної законом підслідності не направлялася.Таким чином, посадовими особами ВП не забезпечено дотримання вимог та частини 3 статті 8 Закону України «Про Державне бюро розслідувань» та вимог пункту 3 частини 4 статті 216 КПК України, якими визначено підслідність Державного бюро розслідувань щодо кримінальних правопорушень, учинених військовослужбовцями, та обов'язок забезпечити направлення відповідної інформації до компетентного органу досудового розслідування.