Благодійна організація “Ліщанський будинок милосердя”

У закладі відсутні захисні споруди (укриття) та будь-які обладнані підвальні приміщення, які мають забезпечувати можливість безпечного перебування підопічних у разі повітряної тривоги або обстрілів, що не відповідає вимогам пункту 7 розділу ХVII Державного стандарту стаціонарного догляду за особами, які втратили здатність до самообслуговування чи не набули такої здатності, затвердженого наказом Міністерства соціальної політики України від 29.02.2016 № 198 (далі – Державний стандарт), абзацу другому підпункту 2 пункту 5 Критеріїв діяльності надавачів соціальних послуг, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 03.03.2020 № 185 (далі – Критерії діяльності), Вимогам щодо утримання, облаштування та експлуатації об’єктів фонду захисних споруд цивільного захисту, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.07.2018 № 579. Зі слів підопічних закладу, у разі оголошення сигналу «Повітряна тривога» у регіоні, підопічні продовжують перебувати у приміщеннях будинку милосердя.

Під час відвідування групою НПМ встановлено факти обмеження свободи пересування підопічних шляхом їх замикання у житлових кімнатах. Зокрема з’ясовано, що окремі підопічні не мають можливості самостійно залишити приміщення, оскільки дверні ручки сконструйовані таким чином, що відкриваються виключно ззовні. Крім того, в окремих кімнатах на вікнах відсутні ручки, що унеможливлює їх відкриття зсередини. Зазначене підтверджується також тим, що члени групи НПМ не мали можливості самостійно відкрити відповідні приміщення. Факт замикання та утримання підопічних у кімнатах підтверджено як самими підопічними, так і персоналом закладу. За поясненнями працівників, такі заходи застосовуються до осіб із психічними порушеннями у зв’язку з їх схильністю до самовільного залишення будинку милосердя. Водночас, жодних документів, що підтверджують наявність відповідних медичних діагнозів або обґрунтовують необхідність застосування таких обмежувальних заходів, групі НПМ не було надано. Застосування описаних вище заходів до підопічних у будинку милосердя має ознаки незаконного обмеження особистої свободи та може розцінюватися як жорстоке або таке, що принижує гідність поводження. Такі дії суперечать основоположним принципам забезпечення прав людини, зокрема праву на свободу та особисту недоторканність, повагу до гідності та заборону катувань і жорстокого поводження.

Членам групи НПМ не було надано медичну документацію підопічних закладу. Встановлено, що персонал закладу не володіє інформацією щодо стану здоров’я підопічних, не ведеться облік рекомендацій лікарів щодо вживання певних ліків підопічними та облік виданих ліків, що унеможливлює здійснення належного контролю за організацією надання медичної допомоги підопічним, зокрема за дотриманням лікарських призначень, що є одним із основних заходів забезпечення соціальної послуги стаціонарного догляду відповідно до Державного стандарту. Також рішення про необхідність звернення за медичною допомогою до лікарів приймають родичі/близькі підопічного, що не завжди може відповідати його інтересам та потребам. Персонал закладу не володіє інформацією щодо укладених підопічними декларацій із сімейними лікарями, тобто не має інформації, номерів телефонів сімейних лікарів підопічних. Також встановлені факти неналежного забезпечення підопічних медичною допомогою. Зокрема, за спостереженнями групи НПМ, підопічна Г. має ознаки запального процесу нижньої правої кінцівки та скаржиться на виражений больовий синдром, однак належної медичної допомоги не отримує. Зі слів персоналу, підставою для ненадання допомоги є повідомлення доньки підопічної про те, що її оглядав лікар і її стан є задовільним. Під час огляду підопічного Н., якому встановлено зовнішній фіксуючий пристрій — спицевий апарат (апарат Ілізарова), що застосовується в ортопедії та травматології для лікування складних переломів і корекції деформацій кісток, встановлено відсутність належного догляду за місцями виходу спиць. Під час візуального огляду зафіксовано ознаки запального процесу, зокрема можливого нагноєння в ділянках ран, що може свідчити про неналежну обробку та порушення санітарно-гігієнічних вимог при здійсненні медичного догляду. Виявлені обставини можуть свідчити про неналежне надання медичної допомоги та догляду за підопічними, що створює ризики для їх здоров’я та може призвести до ускладнень. Зазначене потребує невідкладної медичної оцінки стану підопічних, належного лікування та вжиття заходів реагування з боку адміністрації Організації з метою забезпечення дотримання стандартів медичної допомоги.

У порушення вимог статті 12 Закону України «Про лікарські засоби» від 04.04.1996 № 123/96-ВР у закладі здійснюється зберігання лікарських засобів без забезпечення обов’язкового контролю температурного режиму та рівня вологості відповідно до маркування та маркування лікарських засобів та інструкцій про їх застосування. Встановлено, що лікарські засоби зберігаються у приміщенні харчоблоку, а також безпосередньо в кімнатах підопічних, що є грубим порушенням встановлених вимог. Такі дії створюють реальну загрозу втрати якості, ефективності та безпечності лікарських засобів, можуть призвести до їх непридатності для застосування та становлять потенційну небезпеку для життя і здоров’я підопічних

В будинку милосердя порушено вимоги Заходів та засобів щодо попередження інфікування при проведенні догляду за пацієнтами, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 03.08.2020 № 1777, які обов’язкові для всіх закладів, що надають соціальні послуги незалежно від форми власності та підпорядкування. Зокрема, у закладі не облаштовані окремі приміщення для ізоляції осіб з інфекційними захворюваннями, що порушує вимогу щодо забезпечення належних умов для своєчасної ізоляції таких осіб і попередження поширення інфекцій серед підопічних та персоналу

Під час відвідування встановлено, що в закладі перебувають особи з психічними розладами, водночас будинок милосердя не має ліцензії на провадження господарської діяльності з медичної практики, зокрема щодо призначення, застосування та зберігання психотропних лікарських засобів. Зазначене свідчить про недотримання вимог статті 7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» від 02.03.2015 № 222-VIII (далі – Закон № 222-VIII) та пунктів 9–12 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з медичної практики, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 № 285, якими передбачено обов’язковість отримання відповідної ліцензії. Крім того, відповідно до статті 5 Закону України «Про психіатричну допомогу» від 22.02.2002 № 1489-III (далі – Закон № 1489-III), надання психіатричної допомоги, у тому числі призначення та застосування психотропних препаратів, допускається виключно в закладах охорони здоров’я або за участю медичних працівників, які мають відповідну кваліфікацію та діють у межах ліцензованої діяльності. Такі обставини також суперечать статті 6 Закону України «Основи законодавства України про охорону здоров’я» від 19.11.1992 № 2801-XII (далі – Закон № 2801-XII), яка гарантує право особи на отримання кваліфікованої медичної та реабілітаційної допомоги, вільний вибір лікаря і закладу охорони здоров’я, вибір методів лікування відповідно до медичних рекомендацій, а також доступ до необхідних лікарських засобів і медичних виробів у встановленому законодавством порядку. Розміщення та фактичне утримання осіб із психічними розладами у закладі, який не має належного правового статусу та умов для надання відповідної медичної допомоги, свідчить про порушення їхніх прав, зокрема права на своєчасну і якісну медичну допомогу, безпечні умови перебування та повагу до людської гідності.

У відповідності до підпункту 5 пункту 4 Критеріїв діяльності, до загальних критеріїв діяльності надавачів соціальних послуг віднесено наявність у працівників надавача соціальних послуг особистих медичних книжок та своєчасність проходження обов’язкових профілактичних медичних оглядів відповідно до Порядку проведення обов’язкових профілактичних медичних оглядів та видачі особистих медичних книжок, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2001 № 559 «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов’язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок». У порушення зазначених вимог, на день здійснення відвідування НПМ у працівників закладу відсутні особисті медичні книжки.

У ході відвідування було встановлено, що підопічні закладу приймають психотропні препарати, зокрема «Азапін». Однак, персонал закладу не надав відповідних лікарських призначень або рецептів на зазначені препарати, що є порушенням вимог статей 6, 34, 43, 78 Закону № 2801-XII, статей 7, 12 Закону №1489-III, пунктів 4, 5 Правил виписування рецептів на лікарські засоби, затверджених наказом Міністерства охорони здоров’я України від 19.07.2005 № 360 (у редакції наказу Міністерства охорони здоров’я України від 15.03.2023 № 494). Відсутність документального підтвердження надання медикаментозного лікування підопічним ставить під сумнів правомірність застосування цих препаратів та може бути кваліфіковано як порушення стандартів медичного обслуговування

У закладі не фіксуються випадки тілесних ушкоджень підопічних, що несе підвищений ризик до приховування фактів отримання тілесних ушкоджень особами похилого віку та особами з інвалідністю і, як наслідок, порушення їх права на захист від катувань та інших жорстоких, нелюдських або принижуючих гідність видів поводження.

Групою НПМ виявлено перенаселення у приміщеннях, де проживають підопічні, що є порушенням норми житлової площі на особу, встановленої на рівні 8-10 м2, та не відповідає вимогам ДБН В.2.2-18:2007 «Будинки і споруди. Заклади соціального захисту населення» (далі – ДБН В.2.2-18:2007). Зокрема, в одній із житлових кімнат зафіксовано одночасне розміщення 11 спальних місць, що свідчить про надмірне ущільнення проживання підопічних та може негативно впливати на забезпечення належних санітарно-гігієнічних умов і приватності осіб, які перебувають у закладі.

У житлових кімнатах будинку милосердя встановлено недостатню кількість твердого інвентарю, зокрема приліжкових столів, тумб, шаф, обідніх столів і стільців. У зв’язку з цим особисті речі підопічних зберігаються безсистемно: на ліжках, у коробках та на вішаках, що не забезпечує належних умов для їх зберігання. Крім того, недостатня кількість меблів не дозволяє забезпечити належні умови для приймання їжі, що знижує рівень побутового комфорту підопічних та не відповідає базовим вимогам гідних умов проживання.

Під час відвідування встановлено порушення права підопічних на належні санітарно-гігієнічні умови проживання, що не відповідає вимогам частини другої статті 14 Закон України «Про систему громадського здоров’я» від 06.09.2022 № 2573-IX. Також у закладі не забезпечено належних умов для цілодобового перебування осіб похилого віку, зокрема ліжкових хворих, які обмежені у здатності до самообслуговування. Житлові приміщення перебувають у незадовільному санітарному стані: кімнати брудні та не прибираються належним чином. Зафіксовано недостатню вентиляцію — у приміщеннях відчувається задуха, відсутнє належне провітрювання, оскільки вікна частково затягнуті промисловою поліетиленовою плівкою. У приміщеннях наявний стійкий неприємний запах, що створює неналежні умови проживання та може негативно впливати на стан здоров’я підопічних. Крім того, житлові кімнати потребують невідкладного ремонту: на стінах грибок і пліснява, у деяких кімнатах шпалери пошкоджені або місцями відсутні. Такий стан приміщень не відповідає мінімальним стандартам безпечного та гідного проживання і може призвести до погіршення здоров’я підопічних . Зазначені обставини також свідчать про недотримання вимог статті 12 Закон України «Про соціальні послуги» від 17.01.2019 № 2671-VIII (далі – Закон № 2671 VIII) щодо забезпечення належних умов надання соціальних послуг і поваги до гідності їх отримувачів.

У закладі для підопічних організовано триразове, а не чотириразове харчування, що не відповідає Основним заходам, що становлять зміст соціальної послуги стаціонарного догляду, які затверджені у додатку 3 до Державного стандарту.

Під час перевірки встановлено, що організація харчування підопічних у закладі здійснюється з істотними порушеннями вимог підпункту 3 пункту 5 Критеріїв діяльності та забезпечується за рахунок власних потужностей без належного дотримання встановлених норм. Закупівля, зберігання та використання харчових продуктів здійснюються з порушенням правил товарного сусідства та без належного маркування, що прямо суперечить вимогам статті 49 Закону України «Про основні принципи та вимоги до безпечності та якості харчових продуктів» від 23.12.1997 № 771/97-ВР (далі – Закон №771/97-ВР) та створює потенційну загрозу життю і здоров’ю підопічних. Крім того, у закладі відсутнє перспективне меню, що унеможливлює контроль за різноманітністю та збалансованістю харчування з урахуванням віку і стану здоров’я підопічних, а також свідчить про відсутність належної організації харчового забезпечення. У харчоблоці не забезпечено інформування підопічних про актуальне меню, що є порушенням вимог щодо доступу споживачів до інформації про харчування. Встановлено, що у закладі не здійснюється бракераж готової продукції: не визначено відповідальних осіб за допуск страв до видачі, не проводиться відбір добових проб, що унеможливлює контроль за якістю та безпечністю готових страв і свідчить про системне недотримання санітарно-гігієнічних вимог.

Приміщення харчоблоку не обладнано припливно-витяжною системою вентилювання, тому двері та вікна харчоблоку залишаються відчиненими, що створює періодичне накопичення комах на кухні. Під час відвідування групою НПМ встановлено, що у закладі миття посуду здійснюється у ємностях (тазах) без використання проточної води у зв’язку з несправністю систем водопостачання та водовідведення. Також миття посуду здійснюється в зоні приготування їжі, що не відповідає вимогам належного рівня гігієни та створює ризик забруднення готових харчових продуктів, зокрема миючими засобами, що є порушенням статей 41 і 42 Закону №771/97-ВР, що передбачає забезпечення захисту харчових продуктів від забруднень. Також під час відвідування групою НПМ встановлено, що залишки готових страв не зберігаються у холодильнику, а залишаються в посуді на плиті, що суперечить вимогам щодо зберігання їжі за безпечних температурних умов, встановлених для запобігання розвитку патогенних мікроорганізмів.

Під час відвідування встановлено, що у закладі не забезпечено належної організації питного режиму підопічних. На момент відвідування підопічні перебували як у житлових приміщеннях, так і на території закладу, при цьому в кімнатах були відсутні ємності з питною водою та індивідуальний посуд для її споживання. Крім того, ліжкові підопічні фактично позбавлені можливості самостійно отримувати питну воду, що свідчить про неналежне забезпечення базових життєвих потреб і порушення їхнього права на належні умови проживання та збереження здоров’я.

Під час конфіденційного спілкування з підопічними встановлено, що окремі особи перебувають у будинку милосердя не за власним волевиявленням. Зокрема, підопічна М. повідомила, що була влаштована до закладу соціальним працівником за місцем її проживання (Славутська міська територіальна громада). За її словами, підопічній було надано недостовірну інформацію щодо строків перебування у закладі (зазначалося про тимчасове розміщення на кілька тижнів), після чого у неї вилучили документи, і фактично вона перебуває у закладі протягом кількох місяців. Підопічний Н. зазначив, що не надавав згоди на перебування у закладі. Він повідомив про наявність у нього власного житла та майна, а також про те, що був доставлений до закладу родичами. Водночас він потребує сторонньої допомоги у самообслуговуванні у зв’язку з наявністю апарата Ілізарова на правій нижній кінцівці. Крім того, встановлено обмеження підопічних у вільному пересуванні, зокрема відсутність можливості самостійно залишати територію закладу або виходити на прогулянки, що свідчить про обмеження їхнього права на свободу пересування. Наведені обставини можуть свідчити про порушення основоположних прав людини, зокрема права на свободу та особисту недоторканність, гарантованих Конституцією України, а також суперечать положенням статті 3 Закону № 2671 VIII щодо принципу добровільності їх отримання. Сукупність встановлених фактів (введення в оману щодо строків перебування, вилучення документів, відсутність добровільної згоди) може містити ознаки незаконного позбавлення волі, відповідальність за яке передбачена статтею 146 Кримінального кодексу України, що потребує належної правової оцінки уповноваженими органами.

У житлових кімнатах відсутні ширми для забезпечення приватності під час здійснення індивідуальних гігієнічних процедур. Зазначене створює умови, за яких неможливе забезпечення приватності підопічним та наявності позитивного терапевтичного середовища, що не відповідає пункту 34 розділу ІІІ Стандартів Європейського комітету з питань запобігання катуванням чи нелюдському або такому, що принижує гідність, поводження чи покарання.

Приміщення будинку милосердя не пристосовано до потреб осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення, що не відповідає вимогам ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд», зокрема: у кімнатах ліжкових хворих відсутні кнопки виклику персоналу, що призводить до неможливості екстреного надання медичної допомоги та швидкого реагування у разі коли ліжковий хворий потребує допомоги персоналу; відсутні горизонтальні поручні в коридорах закладу; у санітарно-гігієнічних кімнатах пансіонату не облаштовані штанги, поворотні або відкидні сидіння поруч з унітазом; санітарно-гігієнічні приміщення також повинні бути обладнані тривожною сигналізацією.

Статтею 23 Конституції України передбачено, що кожна людина має право на вільний розвиток своєї особистості за умови не порушення прав і свобод інших осіб, а також несе обов’язки перед суспільством, у якому забезпечується її вільний і всебічний розвиток. Водночас у закладі дозвілля підопічних є вкрай обмеженим і фактично зводиться до спілкування між собою, а для осіб, які зберегли здатність до пересування, — до перебування та пересування коридорами та необлаштованою територією закладу.

У ході відвідування встановлено, що у закладі в доступному для підопічних місці не оприлюднено інформацію про Організацію, права підопічних та правила перебування у закладі для відвідувачів. Також відсутні відомості про контактні дані посадових осіб, до яких підопічні можуть звернутися у разі порушення їхніх прав, а також контакти Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини. Зазначене свідчить про неналежне інформування підопічних та обмеження їх доступу до механізмів захисту своїх прав. Крім того, на інформаційних стендах відсутня актуальна контактна інформація щодо центрів надання безоплатної правничої допомоги, що унеможливлює реалізацію права підопічних на ефективний правовий захист і своєчасне отримання правничої допомоги. Вказані обставини у сукупності свідчать про системне недотримання гарантій доступу до правової інформації та можуть розцінюватися як перешкоджання реалізації підопічними права на захист своїх прав і законних інтересів.

Всупереч вимогам статті 15 Закону № 2671-VIII, постанови Кабінету Міністрів України «Про Реєстр надавачів та отримувачів соціальних послуг» від 27.01.2021 за № 99 Організація не зареєстрована в Реєстрі надавачів та отримувачів соціальних послуг (далі – Реєстр). Водночас, за повідомленням бухгалтера закладу вживались відповідні заходи, зокрема збір відповідної документації з метою внесення Організації до відповідного Реєстру. Встановлено, що Організація фактично надає соціальну послугу стаціонарного догляду. Водночас відповідно до вимог статті 22 Закону № 2671-VIII надання такої послуги передбачає обов’язкове укладення письмового договору про надання соціальних послуг між надавачем та отримувачем соціальних послуг або його законним представником, а також складання індивідуального плану надання соціальної послуги на підставі оцінки індивідуальних потреб отримувача. Проте, під час вибіркового опрацювання особових справ підопічних встановлено відсутність укладених договорів про надання соціальної послуги стаціонарного догляду, індивідуальних планів надання соціальної послуги та оцінки індивідуальних потреб підопічних, що свідчить про невиконання обов’язкових вимог щодо документального забезпечення процесу надання соціальних послуг та відсутність індивідуалізованого підходу до підопічних. Зазначені обставини є порушенням вимог пункту 2 розділу III та пункту 2 розділу IV Державного стандарту надання соціальної послуги стаціонарного догляду та свідчать про системне недотримання встановленого порядку організації і надання соціальних послуг. Водночас фактичні правовідносини між Організацією та підопічними оформляються шляхом укладення договорів про надання благодійної допомоги у вигляді забезпечення проживання, при цьому фінансування здійснюється за рахунок пенсійних виплат підопічних, які перераховуються Організації на підставі поданих заяв, що формально визначаються як добровільні. Така практика створює суттєві правові ризики, зокрема: підміни правовідносин у сфері надання соціальних послуг благодійною діяльністю з метою уникнення вимог законодавства; порушення права підопічних на отримання гарантованих державою соціальних послуг належної якості; обмеження їхніх майнових прав у зв’язку з фактичним розпорядженням пенсійними виплатами без належних правових гарантій; відсутності прозорості та підзвітності у використанні коштів; а також можливого вчинення дій з ознаками зловживання вразливим становищем осіб похилого віку та осіб з інвалідністю